НАУ (Авіаційний)

Національний авіаційний університет — авіаційний вищий навчальний заклад в Києві. З 2009 до 2014 року мав статус автономного дослідницького університету[2]. В НАУ навчається понад 50 тисяч студентів із 49 країн світу. Потужні науково-педагогічні школи дають можливість готувати не лише фахівців інженерного профілю, але й економістів, юристів, екологів, перекладачів, психологів, соціологів тощо. Навчальний процес забезпечує висококваліфікований науково-педагогічний колектив, у складі якого 15 академіків та членів-кореспондентів НАН України, 270 докторів наук, професорів і понад 900 кандидатів наук, доцентів. До навчального процесу залучаються провідні спеціалісти авіакомпаній і промислових підприємств. Серед викладачів — 80 лауреат Державної премії та заслужених діячів науки і техніки.

Історія[ред. • ред. код]
Витоки університету — в авіаційних курсах, організованих київськими політехніками наприкінці XIX століття, а самостійна історія почалася в 1933 році: Постановою Ради Народних Комісарів СРСР на базі авіаційного факультету Київського політехнічного інституту був заснований Київський авіаційний інститут.

У подальшому його назва змінювалася: Київський інститут цивільного повітряного флоту (1947 рік), Київський інститут інженерів цивільної авіації (1965 рік), Київський міжнародний університет цивільної авіації (1994 рік), Національний авіаційний університет (2000 рік).

У різні роки університет очолювали М. Королько, В. Подпорінов, Д. Глінчук, Н. Таранюк, М. Горчаков, П. Подчасов. У 1954–1975 роках ректором працював М. Голего. Він зробив значний внесок у будівництво навчального комплексу, створення та розвиток його матеріально-технічної бази, організацію наукової роботи, формування науково-педагогічного колективу. У 1975–1988 роках університет очолював О. Аксьонов.

Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки, Указом Президента України Л. Кучми у вересні 2000 року університету надано статус національного.

Ректори[ред. • ред. код]
Подпорінов Василь Миколайович (1933–1934) — начальник Київського авіаційного інституту
Глінчук Давид Володимирович (1934–1935) — начальник Київського авіаційного інституту
Таранюк Никанор Іванович (1935–1936) — начальник Київського авіаційного інституту
Горчаков Микола Григорович (1936–1941) — начальник Київського авіаційного інституту
Подчасов Павло Гаврилович (1947–1953) — начальник Київського інституту цивільного повітряного флоту
Голего Микола Лукич (1953–1975) — ректор Київського інституту інженерів цивільної авіації
Аксьонов Олександр Федотович (1975–1988) — ректор Київського інституту інженерів цивільної авіації
Назаренко Павло Васильович (1988–1998) — ректор Київського міжнародного університету цивільної авіації
Бабак Віталій Павлович (1998–2008) — ректор Національного авіаційного університету
Кулик Микола Сергійович (2008–2015) — ректор Національного авіаційного університету
Харченко Володимир Петрович (червень-серпень 2015) — в. о. ректора Національного авіаційного університету[3]
Хращевський Рімвідас Вілімович (серпень-листопад 2015) — в. о. ректора Національного авіаційного університету[4]
Харченко Володимир Петрович (листопад 2015 – серпень 2016) — в. о. ректора Національного авіаційного університету[5]
Ісаєнко Володимир Миколайович (з серпня 2016) – в. о. ректора Національного авіаційного університету
Структура[ред. • ред. код]

План-схема НАУ
У складі університету п’ятнадцять інститутів, сім коледжів, два ліцеї, Центр повітряного та космічного права, Європейські регіональні центри Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО).

Територія університету становить 72 га, загальна площа навчальних корпусів — 140 тис. м². У навчальному процесі використовуються 75 літаків та вертольотів, 42 авіаційні двигуни, 3 комплексні авіаційні тренажери, 240 бортових систем, моделюючих стендів, понад 6000 сучасних комп’ютерів.

Книжковий фонд науково-технічної бібліотеки НАУ становить понад 2,6 млн примірників. Університет має єдиний у світі навчальний ангар, навчальний аеродром, радіополігон та полігон авіаційної наземної техніки, аеродинамічний та тренажерний комплекси.

Навчальні підрозділи[ред. • ред. код]
Інститути[ред. • ред. код]
У складі університету 15 інститутів:

Аерокосмічний інститут (ННАКІ)[6]
Навчально-науковий Інститут аеропортів (ННІАП)[7]
Навчально-науковий Інститут аеронавігації (ННІАН)[8]
Навчально-науковий Інститут екологічної безпеки (ННІЕБ)[9]
Навчально-науковий Інститут інформаційно-діагностичних систем (ННІІДС)[10]
Навчально-науковий Гуманітарний інститут (ННГМІ)[11]
Навчально-науковий Інститут міжнародних відносин (ННІМВ)[12]
Навчально-науковий Інститут комп’ютерних інформаційних технологій (ІКІТ)[13]
Навчально-науковий Інститут економіки та менеджменту(ННІЕМ)[14]
Навчально-науковий Юридичний інститут (ННЮІ)[15]
Навчально-науковий Інститут неперервної освіти (ННІНО)
Інститут ICAO[16]
Інститут новітніх технологій (ІНТ)[17]
Факультети[ред. • ред. код]
Факультет по роботі з іноземними студентами[18]
Факультет підготовки офіцерів запасу[19]
Ліцеї[ред. • ред. код]

Літак на території Університету
Авіакосмічний ліцей
Вище професійне училище
Коледжі[ред. • ред. код]
Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування
Промислово-економічний коледж
Слов’янський коледж
Криворізький коледж
Кременчуцький льотний коледж
Київський коледж комп’ютерних технологій та економіки
Васильківський коледж
Академія[ред. • ред. код]
Кіровоградська льотна академія

Відділи[ред. • ред. код]
Відділ гуманітарного розвитку
Навчально-методичний відділ
Централізована Бухгалтерія
Відділ маркетингу та технічного розвитку
Державні закупівлі
Відділ по роботі з відокремленими структурними підрозділами
Відділ кадрів та документозабезпечення
Юридичний відділ
Відділ міжнародних зв’язків
Відділ капітального будівництва
Автоцентр НАУ
Служба охорони НАУ
Служба головного метролога НАУ
Планово-фінансовий відділ
Служба охорони праці та навколишнього середовища
Центр культури та мистецтв[ред. • ред. код]

ЦКМ і 8 корпус НАУ
Центр культури та мистецтв (ЦКМ НАУ) — було відкрито у 1979 р. ЦКМ має сцену розміром 16 метрів ширина, 12 метрів глибина, 11 метрів висота з необхідним обладнанням, гримерками, репетиційними залами, театром.

Традиційні заходи університету з 1980 року такі, як «Посвячення у студенти-авіатори», студентський фестиваль «Студентська весна» набули великої популярності в університеті до сьогодення. Жоден святковий університетський захід не проходить без участі студентської команди КВК, що була створена у 1962 році і вже в 1963 році команда КВК інституту ГВФ стала першим чемпіоном СРСР.

За рейтингом концертних залів міста Києва, ЦКМ НАУ займає третє місце після Палацу Україна та МЦКМ міста Києва (Міжнародний центр культури і мистецтв).

Студентське містечко[ред. • ред. код]

Гуртожиток № 7
1963 — засновано Студентське містечко[20] Київського інституту цивільного повітряного флоту (зараз НАУ), здано в експлуатацію гуртожиток по вул. Гарматній, 53 (зараз гуртожиток № 4).

На сьогодні кампус налічує 12 гуртожитків в яких проживають близько 7 тисяч студентів з України та багатьох країн світу. Кімнати 2-х,3-х, 4-х, 5-ти, 6-ти місні.

Гуртожитки поділяються на:

гуртожитки секційного типу (з санвузлом та кухнею в кожній секції) — № 7,8,9;
гуртожитки блочного типу (дві кімнати і санвузол) — № 6,10,11,13,12;
гуртожитки коридорного типу — № 1,3,4,5
Територіально всі студентські гуртожитки розташовані компактно і поряд з університетом. Медичне обслуговування студентів здійснюється у власному медичному центрі університету на території Студмістечка. В кампусі також знаходяться спортивні майданчики, кафе, перукарні, аптеки та територіальне відділення міліції. Поряд є парк «Відрадний» та центр народознавства «Мамаєва слобода», в яких студенти можуть весело провести свій вільний час. Хороші транспортні розв’язки, дозволяють зручно та швидко добратися до історичних місць Києва.

В Студмістечку управління здійснюється адміністративно через дирекцію[21], в студентському середовищі через Студентську раду.

Директор Студентського містечка Національного авіаційного університету — Станко Петро Олександрович.

Центр харчування[ред. • ред. код]
Центр харчування Національного авіаційного університету (далі — ЦХ НАУ) — є структурним підрозділом університету.

Основною метою діяльності є забезпечення студентів та працівників університету якісним харчуванням за доступними цінами за рахунок використання існуючої матеріально-технічної бази, продуктів харчування, відповідної кваліфікації працівників цього підрозділу та впровадження сучасних технологій.

ЦХ діє на підставі чинних нормативно-правових актів України та згідно Положення про Підприємство громадського харчування.

Керівництво Центром харчування здійснює директор — Слюняєва Надія Миколаївна.

Авіаційний медичний центр[ред. • ред. код]
Авіаційний медичний центр (АМЦ НАУ) — обслуговує студентів і працівників університету та забезпечує нагляд за їх здоров’ям.[22] АМЦ НАУ має Державну ліцензію, акредитаційний сертифікат вищої категорії МОЗ України та доз-воли відповідних вповноважених органів на надання широкого кола медичної допомоги всім потре-буючим та проведення спеціалізованих експертних комісій. На умовах договору здійснюється медичне обслуговування як окремих фізичних осіб, так і організацій (незалежно від форми власності).

АМЦ НАУ також надається повноцінна амбулаторно-поліклінічна допомога за основними медич-ними напрямками:

сертифікація авіаційного персоналу цивільної авіації України 1,2,3 класів у відповідності до вимог JAR-FCL 3
медичний нагляд у між сертифікаційний період
надання консультативно-лікувальної допомоги
диспансерний нагляд
профілактичні огляди
клініко-лабораторні методи діагностики
інструментальні методи діагностики
Науково-технічна бібліотека[ред. • ред. код]

Головний корпус Науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету
Науково-технічна бібліотека Національного авіаційного університете(НТБ НАУ) — є однією з найбільших бібліотек ВНЗ м. Києва та найбільшою в галузі цивільної авіації України[23]

1933 — започаткована як факультетська бібліотека новоствореного Авіаційного інституту.

1947 — остаточно сформувалася бібліотека.

Фонди НТБ НАУ налічують близько 2,5 млн видань, близько 6000 електронних книжок, більше 5000 наукових статей з різних галузей знань, науки та культури. Кількість читачів становить більше 19 тисяч. Бібліотека має унікальний, фонд видань з авіації та суміжних напрямів. Його окрасою є видання кінця ХІХ ст. та 20-40-х рр. ХХ ст. До цінних видань належать і матеріали ІКАО, яких у фонді близько 3 тисяч.

Бібліотека НАУ має назву Науково-технічної, але за змістом фонду та характером довідково-інформаційної роботи її можна назвати бібліотекою універсального профілю.

Бібліотека розміщується в окремому приміщенні, займає площу 6,9 тисяч квадратних метрів. До послуг читачів 6 абонементів та 10 читальних залів, електронний каталог літератури, електронна база аналітичних матеріалів з періодики та довідково-пошуковий апарат у картковому вигляді. У НТБ читачам надається доступ до світових інформаційних ресурсів.

Музеї[ред. • ред. код]
Державний музей авіації[24] — найбільший в Україні музей технічного профілю, знаходиться у Києві поблизу аеропорту «Жуляни».
Музей НАУ[25] — музей історії повітроплавання та літакобудування в Україні. Знаходиться у першому корпусі Національного авіаційного університету
Навчально-спортивний оздоровчий центр[ред. • ред. код]
Навчально-спортивний оздоровчий центр (НСОЦ) — є структурним підрозділом Національного авіаційного університету.

Однією з важливих складових роботи по поліпшенню здоров’я та працездатності студентів є фізкультурно-оздоровча робота.

З метою підвищення рівня фізкультурно-оздоровчої роботи серед студентів, співробітників, мешканців району та удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення спортивної бази Університету за наказом ректора 20 грудня 2000 року був створений Центр спорту та здоров’я як структурний підрозділ Університету, на базі Спортивного клубу та Спортивного комплексу.

Почесні доктори та випускники[ред. • ред. код]
Ассад Котайт — Президент Ради ІСАО
Грачов Павло Сергійович — Міністр оборони (РФ)
Патон Борис Євгенович — Президент Національної академії наук України
Ренато Клаудіо Коста Перейра — Генеральний секретар ІСАО
Нісікава Ейкіті — Почесний Генеральний Консул України в Західній Японії (Японія)
Сун Кил Хог — Президент Ханкукського авіаційного університету (Корея)
Еухеніо Домінгес Вільчес — Ректор університету Кордоби (Іспанія)
Кучма Леонід Данилович — Президент України
Кристиан Айгл — Директор Європейського та північноатлантичного регіону ІКАО
Едмундас Завадскас — Проректор Вільнюського технічного університету (Литва)
Давидов Юрій Михайлович — Президент Національної академії прикладних наук РФ (РФ)
Антоніо Куоко — Генеральний директор авіакомпанії «Люфтганза» в Україні (Німеччина)
Іноземцев Олександр Олександрович — Генеральний директор — Генеральний конструктор ОАО «Авиадвигатель» (РФ)
Шпак Анатолій Петрович — Перший Віце — президент, Головний учений секретар НАН України
Ельмар Шрюфер — професор Мюнхенський технічний університет (Німеччина)
Черномирдін Віктор Степанович — Надзвичайний та Повноважний Посол Росії в Україні
Мітчел Фокс — Керівник управління ІСАО з розробки політики та стандартів підготовки авіаційних фахівців
Ромуальдас Мечиславович Гінявичюс — Ректор Вільнюського технічного університету ім. Гедімінаса (Литва)
Стогній Борис Сергійович — Академік Національної академії наук України
Янг Хо Чо — Президент і виконавчий директор «Корейських авіаліній» (Корея)
Шидловський Анатолій Корнійович — академік НАН України
Пашаєв Аріф Мір Джалал огли — Ректор Національної академії авіації (Азербайджан)
Муравченко Федір Михайлович — Генеральний конструктор державного підприємства “запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. акад. О. Г. Іванченка
Трощенко Валерій Трохимович — Директор Інституту проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАНУ
Раймон Бенджамін — Генеральний секретар ІСАО
Кузмін Ренат Равалійович — Заступник Генерального прокурора України
Кремень Василь Григорович — Президент академії педагогічних наук України
Нагороди та репутація[ред. • ред. код]
Представники університету беруть активну участь в конкурсах на одержання стипендій або грантів багатьох авторитетних міжнародних організацій та фондів:

Tempus Tacis — програма Європейської Комісії з організації сприяння в освітній і культурній галузях країн Східної Європи і колишнього СРСР,
DAAD — німецька служба освітянських обмінів,
British Council — організація співпраці в країнах Европи,
IREX — рада з міжнародних досліджень та обмінів,
Fulbright — програма академічних обмінів,
Soros — благодійний фонд сприяння розвитку «відкритого суспільства та демократії» в країнах Центральної та Східної Європи і колишнього СРСР,
GAP — програма супроводу грантів, фонд цивільних досліджень і розвитку США,
FP7 — Сьома рамкова програма з підтримки дослідницької діяльності, Еразмус Мундус та інші.
Значною подією, в житті університету, стало підписання в 2009 році Великої Хартії університетів.

Важливим аспектом світового визнання навчального закладу стало членство в міжнародній асоціації університетів, яка була заснована в 1950 в Ніцці (Франція) і на сьогоднішній день охоплює освітянський простір понад 150 країн світу та співпраця із багатьма міжнародними та національними організаціями:

IEEE — всесвітня технічна професійна асоціація,
AILOG — італійська асоціація логістики та управління ланцюгами постачань,
Bundesvereinigung Logistik — німецька асоціація логістів,
Snecma Moteurs, Airbus, Міжнародний авіаційний комітет, відкриття в університеті цілого ряду спільних навчальних програм з відомими світовими корпораціями такими як: Cisco Systems Inc., Lufthansa Training Technik, Microsoft та ін. сприяє підвищенню академічної мобільності викладачів, наукових співробітників, а також рівня якості підготовки студентів.
Щорічно більше 200 співробітників університету відряджаються за кордон для участі в міжнародних конференціях, на стажування, для виконання спільних проектів та участі в міжнародних наукових форумах Німеччини, Іспанії, Росії, Польщі, Канади, Швеції, Румунії, Болгарії, Чехії тощо.

У рейтингу університетів України «Топ-200 Україна»

• 2015 рік — 14 місце

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

БЫСТРЫЙ ЗАКАЗ

Диплом24 – дипломные, курсовые и контрольные по студенческой цене.

Лидеры в написании дипломных и курсовых работ.

18 лет практики. Выполнили 1 235 263 работ. Средний бал не ниже 4,8 из 5.

Только проверенные авторы с 8-летним стажем. Подтвержденные рекомендациями. Все авторы с научными степенями.

Выполняем работы для: КНУ, КНЕУ, КНТЕУ, АМУ, НАУ, КПИ, МАУП, КИБИТ, НТУ и многих, многих других.